Виглядала мати сина,

З Майдану додому.

Тут тривога б’є у хату –

Везуть неживого!

Плаче батько, гірко плаче —

Вже сина немає.

В мами серце з болю рветься,

Сльози витирає.

Я могилу свого сина,

Сльозами скропляю.

Янукович сина любить,

Я ж свого не маю.

Янукович, будь проклятий —

Ти за мого сина,

Щоб ти пропадом пропав

І твоя родина.

Янукович, ти готуйся,

Бог буде судити.

Будеш в пеклі із чортами

Там смолу возити.

Там не буде охорони,

Ні тата, ні мами,

Там ти будеш президентом.

Над всіма чортами.