Йому було б ще
тільки двадцять Веселих, радісних,
юнацьких літ. Йому було б ще жити
і кохати, Але вже охолов його
життєвий слід...
Його немає зараз
поміж нами, Його життя погасло
в одну мить, Та біль нестерпний
є в душі у мами, Лиш материнське
серденько болить...
Воно боліти буде
без зупину, Нема того, для кого
б сад зазеленів, Нема, бо син віддав
життя за Україну, Щоб синьо-жовтий
прапор майорів!
Для нашого народу -
це велика втрата, Це плач і сльози,
сум і крик душі, Коли вбивають сина,
друга, брата, - Тоді, навік
змовкають солов'ї...
Таких героїв є у
нас багато, Що мужньо й
героїчно полягли, Вони пішли країну
захищати, Бо її ворогу
віддати не змогли!..
Нехай всі покоління
пам'ятають, Чому так рано
обірвався їх життєвий шлях, Для нас - вони
живі. – Герої не вмирають! І вічно житимуть у
наших душах і серцях!
Смерть ворогам!
Героям слава! – Нового значення
набули ці слова, Бо лиш тоді є
справжньою держава – Допоки пам'ять про
героїв є жива!
| Переглядів: 484
| | |
Всього коментарів: 0 | |