02:43
Каплички - у кожному селі

Як тільки людина народжується на світ, підростає, стає дорослою - вона думає про те який же слід залишити на землі після себе.  І чи хтось згадає цей слід після відходження у вічність цієї людини. Але і не всі люди однакові - один, щоб його запам'ятали - стає відомим, інший садить дерева, ще інший будує хмарочоси чи відкриває щось нове у цьому світі.

Такими кроками і йде наш сільський голова Коваль Люба Іванівна, яка вже не перший рік доводить, що вона гарно вміє керувати сільською радою і п'ятьма селами, які належать до цієї сільської ради.

Завдяки Любі Іванівні у селах багато чого помінялось, але найбільше хочеться наголосити на духовних справах. А саме будування капличок, завдяки ініціативі Люби Іванівни. 

Таким чином у трьох селах вже освячені три каплички, а саме у Малих Мокрянах, Великих Мокрянах і Шишировичах, і освячені вони були на День села у якому кожна з них стоїть.

Спершу була збудована капличка у Малих Мокрянах

За проханням Люби Іванівни і населення села, народний депутат Богдан Турчин подарував селу фігуру Божої Матері. Але не легко прийшлося з цією капличкою Спочатку задумувалося, що вона буде стояти замість каплички яка стоїть на роздоріжжі , яке знаходиться не далеко від головного магазину села, але люди були проти цього, тому-що валити освячені каплички вважається Великим Гріхом.

Невдовзі церковна громада порадилась і вирішила поставити її біля церкви з лівого боку, а з правого вирішили залишити хрест, але і цим планам не дано було здійснитися.

Довгий час фігура стояла у православній церкві Івана Богослова. Але так як наближався день села Малі Мокряни (який святкують в останню неділю вересня) все ж таки вирішили капличку поставити. На думку всього населення, найкращим місцем для каплички стало б місце неподалік від виїзду з села, на старому кладовищі. Саме там вирішили ставити капличку. 

До дня села залишалося всього два тижні. Робота в селі не те, щоб йшла, вона бігла. У спорудженні каплички брали участь всі. Спочатку залили з цементу 90 см. постамент на фігуру, і вирішили так і поставити фігуру. Але.



На старому кладовищі був не дуже гарний вид – все позаростало двохметровим зіллям, старі хрести стоять не реставровані вже десятки років, та й стару огорожу не можна було назвати гарною, бо через усю натягнену сітку простягнулися колючі ожинники і навіть великі дерева почали рости біля цієї сітки , так що коріння заплутувалось у цю сітку, так що було вирішено трішки «припудрити» старе кладовище.

Найперша проблема була з травою, бо трактором і не заїдеш і не скосиш бо може попастися хрест, а косити руками чоловікам не хотілось. Тому ініціативу в свої руки вирішили взяти жінки,  яким зауважу всім давно не п’ятий десяток років. Чотири жіночки взявши з дому хто старі, хто нові ручні коси почали не так косити, як рубати двометрове зілля. На цю ініціативу одразу ж відгукнулися чоловіки. Шість чоловіків вийшли з косами допомагати жінкам і здавалося б за якусь там годину – другу скосять все, але



Повідомили, що сільськогосподарська компанія «Агрокультура» (в ті часи це ще був «Landcom») привезла величезними вантажівками зерно на роздачу людям за їх земельні паї.

Тому скосивши невелику кількість, всі мусили складати коси на плечі і йти по пшеницю.

На цвинтарі залишилося лише два молодих юнаки, які докосили кладовище до середини.

А все інше вже була заслуга чоловіків, які на другий день всього лише за дві години скосили все.

Хрести не були такою великою проблемою. Жінки взявши щітку і фарбу в руки вирішили помалювати хрести на біло, і в результаті вийшло навіть дуже не погано, але ж все таки великою проблемою виявилась огорожа. Тому громада церкви вирішила поставити кам’яну огорожу навколо видимої частини кладовища, а із старою сіткою допомогли справитись сільські трактористи: Іванський Петро і його відданий друг Беларусь МТЗ 82, і Рокицький Іван зі своїм Кіровцем Т-150.

Робота йшла як «діти до школи». Сільські чоловіки поставили фігуру, обклеїли постамент плиткою, поклали навколо каплички бруківку і зробили із плит вхід до каплички, а жінки у свою чергу висадили навколо каплички квіти яких не пошкодувала сільська жителька – Балабух Марія.



І ось настав цей урочистий день


Біля каплички зібралася велика кількість людей з усіх навколишніх сіл. Зібралися всі, незалежно від віку і статі - всі хотілись подивитись на новозбудовану капличку. Все починалося з урочистого освячення каплички яке проводили три священнослужителі :

сільський священик православної церкви о. Григорій, сільський священик греко-католицької церкви о. Антон і запрошений до нас із м. Судова Вишня, православний священик о. Іван Тиндик.

 

Після урочистого освячення каплички і молитви, люди всі разом пішли до народного дому,  де був приготований великий концерт на честь Дня села і освячення каплички...


А капличка стоїть і милує око кожному проїжджому




Наступною була збудована капличка у с. Великі МокряниАле таких проблем як у Малих Мокрянах не було. Бо місце для каплички визначили одразу ж, а саме просто під церквою з боку дороги. І з робочою силою проблем не було. Працювали і жінки «молодого» віку, і чоловіки із села, і паламар , і навіть церковний голова, який доклав найбільше зусиль для відкриття цієї каплички.

Спершу було заплановано відкрити капличку на День села, але капличка до дня села ще була не готова. 27 жовтня вирішили урочисто відкрити капличку



Недалеко відірвалися і Шишировичі. Які за тиждень-другий поставили капличку не гіршу ніж у Малих Мокрянах. Так як у селі народу не багато, то допомагати змушені були всі, хто чим міг: хто допомагав ставити фігуру, хто вложив бруківку, хто допомагав ставити дашок над фігурою. А відкрити її було заплановано на  2 листопада – День села Шишировичі.

План виконали. 2 листопада – сім священиків урочисто освятили капличку і воду біля каплички. Після освячення відбувся молебень до Божої Матері.

Після молебню, на проповіді, священики від свого імені і від імені всіх жителів села Шишировичі вітали Любу Іванівну, дякували за те , що робить такі добрі діла для свої сіл.

А Люба Іванівна в свою чергу нагородила почесними грамотами осіб які допомагали у спорудженні каплиці, але і вона не залишилась без нагороди. Отець Іван Качмар (правлячий у православній церкві в Малих Мокрянах) привітав Любу Іванівну зі святом і вручив їй благословенну грамоту від Митрополита Львівського Владики Макарія.


Переглядів: 2687 | Додав: ANONIM | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]